Федерация профсоюзов Одесской области


Зміна прожиткового мінімуму з 1 липня: на які показники це вплине? PDF Печать E-mail

18.06.2020

З 01.07.2020 року прожитковий мінімум для різних категорій населення України збільшиться. На які доходи фізосіб це вплине та як зростуть суми платежів до бюджету?

З 1 липня 2020 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму. Зокрема, на одну особу він становитиме на місяць 2118 грн (узагальнений показник). Водночас для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 липня 2020 року буде встановлено такі показники прожиткового мінімуму:

  • для дітей віком до 6 років – 1859 грн;
  • для дітей віком від 6 до 18 років – 2318 грн;
  • для працездатних осіб – 2197 грн;
  • для осіб, які втратили працездатність – 1712 грн.

При цьому розмір мінімальної заробітної плати не зміниться. Як і з 1 січня 2020 року він становитиме:

  • у місячному розмірі – 4723 грн,
  • у погодинному розмірі – 28,31 грн.

Тепер розглянемо, на які основні показники вплине підвищення прожиткового мінімуму та як зростуть суми соціальних допомог.

Індексація заробітної плати

Індексації підлягає зарплата в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб  (п. 4 Порядку №1078).

Тож, з 01.07.2020 р. індексації підлягає зарплата працівників у розмірі 2197 грн.

Калькулятор індексації тут.

Аліменти

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).

Отже, розмір аліментів у липні 2020 року становитиме:

  • для дітей до 6 років – не менше 929,50 грн (1858 грн × 50%);
  • для дітей від 6 до 18 років – не менше 1159,00 грн (2318 грн × 50%).

Що робити роботодавцю, якщо зазначений у заяві від працівника або у виконавчому листі розмір аліментів є меншим?

Роботодавець змінити призначену суму аліментів не має права і утримує їх відповідно до зазначеного в виконавчому листі розмірі. Тому зацікавлена особа має право звернутися до суду про перегляд розміру аліментів. При цьому, якщо розмір аліментів, визначений судом, у твердій грошовій сумі є меншим означеного мінімального розміру аліментів, дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Що робити з утриманням аліментів під час карантину, коли доходи працівників зменшуються, а деякі залишились без роботи?

Цю проблему ми розглядали тут. Тому зараз зазначимо коротко:

  • з введенням карантину порядок сплати та розмір на законодавчому рівні не змінився;
  • сторони мають домовлятись та самостійно вирішувати про встановлення або зменшення розміру аліментів на період карантину. Якщо домовитись не вдається – доведеться йти до суду;
  • щодо працівників, у яких доходи зменшились, проте є, слід робити відрахування з фактично нарахованого заробітку. І якщо сума аліментів при цьому менша за законодавчо встановлений мінімум, це не призведе до порушень з боку роботодавця. Адже різниця між нарахованою сумою аліментів та фактично виплаченою буде вважатись заборгованістю та погашатись у наступних періодах;
  • не треба забувати і про те, що роботодавці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Мін’юстом (ч. 1 ст. 69 Закону №1404). У разі, якщо працівник відправлений у відпустку без збереження зарплати, на нашу думку, такий звіт теж потрібно подати, проте вказати на відсутність доходу та відрахувань на аліменти.

Допомога з безробіття

Допомога з безробіття не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону №1533).

Отже, максимальний розмір допомоги з безробіття у липні 2020 року становитиме 8788,00 грн (2197 грн × 4).

Декретні непрацюючим

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки (стипендії, зарплати, допомоги з безробіття тощо) на місяць. Проте для тих жінок, які не є найманими працівниками чи підприємцями, які сплачують ЄСВ, вона не може бути меншою, ніж 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Право на цю допомогу мають усі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тож така допомога в розрахунку на місяць не може бути меншою, ніж 549,25 грн (2197,00 грн × 25%). Мінімальний розмір усієї такої допомоги, що надається органами управління праці і соцзахисту, залежно від тривалості періоду вагітності та пологів, з 01.07.2020 р. становитиме:

  • якщо 126 календарних днів відпустки – 2 307 грн;
  • якщо 140 календарних днів відпустки – 2 563 грн;
  • якщо 180 календарних днів відпустки – 3 295 грн.

Допомога одиноким матерям

Цю допомогу надають у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців (сукупний дохід сім’ї за 6 місяців необхідно розділити на 6, а потім на кількість членів такої сім’ї). Отриманий після ділення дохід необхідно порівняти з відповідним прожитковим мінімумом.

Якщо в результаті порівняння середньомісячний дохід на кожну дитину виявиться:

  • вищим за відповідний прожитковий мінімум – то соціальні виплати на дітей такій одинокій матері не призначаються;
  • нижчим за відповідний прожитковий мінімум – тоді одинокій матері буде призначена соціальна виплата на дітей у розмірі різниці між прожитковим мінімумом на дитину відповідного віку і середньомісячним доходом на одного члена сім’ї.

Отже, з 01.07.2020 р. максимальний розмір допомоги становитиме для дітей:

  • до 6 років – 1 859 грн;
  • від 6 до 18 років – 2318 грн;
  • від 18 до 23 років (якщо дитина навчається на стаціонарі у ВНЗ) – 2197 грн.

Які показники залишаться без змін?

1. Мінімальний розмір посадового окладу. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року – 2102,00 грн.

2. Нарахування зарплати. На виконання вимоги щодо нарахування зарплати не нижче мінімальної зростання прожиткового мінімуму ніяк не вплине. Оскільки ця вимога від прожиткового мінімуму не залежить. А мінімальна зарплата, як ми зазначили на початку, при цьому не зміниться. 

3. Єдиний соцвнесок (ЄСВ). На розмір мінімального страхового внеску у 2020 році зміна прожиткового мінімуму не впливатиме, оскільки він розраховується як добуток мінімальної зарплати та ставки ЄСВ у розмірі 22% й становить 1039,06 грн (4723,00 грн * 22%) Не змінюватиметься й розмір максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ, оскільки він становить 15 мінімальних зарплат (у 2020 році – 70 845 грн).

Нагадаємо, що роботодавці сплачують ЄСВ з доходів працівників протягом карантину, як і раніше, без жодного звільнення.

4. Максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних. Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1105, сума допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Аналогічна норма існує і щодо допомоги в зв’язку з вагітністю та пологами (ч. 2 ст. 26 Закону №1105).

А для працівників, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше шести місяців, лікарняні і декретні виплачуються в таких розмірах (ч. 4 ст. 19 Закону №1105):

  1. допомога з тимчасової непрацездатності – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;
  2. допомога у зв'язку з вагітністю та пологами – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Отже, і тут немає зв’язку з прожитковим мінімумом, а тому максимальне обмеження розміру лікарняних та декретних в такому випадку не зміниться. 

Нагадаємо, що у зв’язку із пандемією, лікарняні тепер діляться на «звичайні» та «карантинні». Для останніх передбачено спеціальний порядок оплати, про що ми писали тут. А ще, щоб отримати фінансування від ФСС, на «карантинні» лікарняні заяву-розрахунок треба подавати окремо.

5. Фінансова відповідальність за порушення трудового законодавства. Розміри штрафів за порушення трудового законодавства, встановлені ст. 265 КЗпП, залежать від розміру мінімальної зарплати на момент виявлення відповідного виду порушення. Тому зміна прожиткового мінімуму ніяк не вплине на розміри штрафів. Отже, при проведенні перевірок Держпраці протягом 2020 року буде застосовувати штрафи залежно від виду порушення, виходячи з розміру мінімальної зарплати, яка діятиме на час такої перевірки.

Нагадаємо, що деякий час через карантин такі перевірки не проводились. Проте ще на початку карантину Держпраці обіцяла, що збиратиме інформацію про дотримання трудового законодавства і, як тільки з’явиться можливість, проводитиме перевірки і щодо порушень, які були здійснені під час карантину. Про це ми писали тут. І зараз, у зв’язку з послабленням карантинних обмежень,  Держпраці вже поновила свої інспекційні відвідування , про що ми повідомляли тут.

6. Граничний розмір добових472,30 грн (по Україні), 80 евро (за кордон). Більше – у довіднику.

7. Сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який дає право на ПСП. Розміри ПСП і граничний розмір доходу для її застосування в 2020році дивіться тут.

8. Сума неоподатковуваного (ПДФО і ВЗ) доходу у вигляді подарунків. Докладно про це ми писали тут.

9. Суми неоподатковуваної ПДФО нецільової благодійної допомоги. Про особливості її надання у 2020 році читайте тут.

10. Ставки єдиного податку для І та ІІ групи:

  • для платників І групи – 210,2  грн,
  • для платників ІІ групи –  944,6 грн.

Більше про це у довіднику.

11. Розмір ЄСВ для підприємців: мінімальна сума ЄСВ становить 1039,06 грн (4723 грн х 22%), а максимальна – 15 585,90 грн (70 845грн х 22%). Детальніше дивіться тут.

Нагадаємо, що право не сплачувати ЄСВ під час карантину встановлено лише для ФОП, фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та фізосіб-членів фермерських господарств. Але таке право наразі діє лише щодо 3 місяців – березня, квітня і травня 2020 р. Тобто, якщо законодавство не зміниться, за червень і липень (та далі) доведеться платити.

12. Ставки податку на нерухоме майно – детально тут.

Нагадаємо, що Законом №591 місцевим радам у 2020 році надано право переглядати й ставку плати за землю та/або податку на нерухоме майно щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Переглядати можна буде лише у бік зменшення.  Хоча це не є обов’язком, тому зменшувати цю ставку чи ні, кожна місцева рада вирішуватиме самостійно.

13. Збір за паркування авто.

14. Судовий збір. Ставки судового збору на 2020 рік дивіться тут.

15. Плата за адмінпослуги та держмито.

16. Адміністративний збір та плата за надання відомостей з ЄДР.

17. Плата за відомості з Державного земельного кадастру.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у
Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор:

Галина Казначей

Джерело

«Дебет-Кредит»