Федерация профсоюзов Одесской области


Нюанси розрахунку середньої зарплати для відрядження: консультує Мінсоцполітики PDF Печать E-mail

16.03.2020

Як розрахувати середню зарплату за час перебування у відрядженні працівника, якщо в розрахунковому періоді були відрядження, які теж оплачувалися за середньою зарплатою?

Коментар до листа Мінсоцполітики від 11.09.2019 р. №1090/0/204-19

Оплата днів відрядження працівнику та нюанси розрахунку

Згідно зі ст. 121 КЗпП робота працівника, направленого у відрядження, оплачується відповідно до умов трудового або колективного договору. При цьому розмір такої оплати не може бути нижчим від середньої заробітної плати.

Отже, щоб розрахувати суму, яку належить виплатити співробітнику за час відрядження, необхідно розрахувати і порівняти дві величини:

  1. середньоденну зарплату;
  2. денну заробітну плату, розраховану виходячи з тарифної ставки (окладу) працівника, за місяць, у якому він перебував у відрядженні.

З цих величин необхідно вибрати більшу і на її підставі розрахувати суму оплати часу відрядження. 

Розрахунок середньої зарплати для відрядження: роз’яснює  Мінсоцполітики

Розрахунок середньої зарплати провадиться згідно з п. 2 Порядку №100. Обчислюється середня зарплата виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, тобто відрядженню.

Якщо протягом останніх двох місяців працівник не працював, середня зарплата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців не відпрацював жодного робочого дня, середня зарплата обчислюється з окладу працівника. 

Далі фахівці Мінсоцполітики наводять виплати, які враховуються та не враховуються до середньої зарплати при її розрахунку.

Включаються в розрахунок середньої зарплати:

  • основна зарплата (тарифна ставка, оклад);
  • доплати і надбавки,
  • премії, які не мають разового характеру;
  • індексація тощо.

Не включаються в розрахунок середньої зарплати:

  • одноразові виплати;
  • виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпустки, відрядження);
  • лікарняні.

Чому роботодавець звернувся до Мінсоцполітики?

Справа в тому, що у нього в розрахункових двох місяцях, які передують місяцю відрядження, працівник теж перебував у відрядженнях. І оплату цьому робили виходячи з середнього заробітку. Тобто їх враховувати не можна. Але ж працівник під час відрядження працював, тобто виконував свої трудові обов’язки! То наскільки ж коректно застосовувати норму щодо перенесення розрахункового періоду на попередні два місяці? 

Як випливає з листа Мінсоцполітики, якщо відрядження планується у вересні 2019 року, середню зарплату слід буде розраховувати, беручи до уваги травень-червень 2019 року, оскільки і липень, і серпень буде виключено з розрахункового періоду.

Та, на нашу думку, таке твердження не зовсім коректне, оскільки в Порядку №100 чітко зазначається: «…якщо протягом останніх двох місяців не працював…». Але перебування у відрядженні працівника - це теж робота. І не можна стверджувати, що працівник не працював.

Тож вважаємо, що не зовсім правильно тут застосовувати саме цей підхід до розрахунку середньої зарплати за час відрядження. Та втім іншого підходу в Порядку №100 не знайти. Це ще раз підтверджує, що Порядок №100 застарілий і потребує цілковитого перезавантаження.

Автор:

Галина Казначей

Джерело

«Дебет-Кредит»